Голова Ради НБУ Богдан Данилишин: «Обсяг наданих банками за минулий тиждень кредитів в рамках Державної програми „Доступні кредити 5-7-9%” збільшився майже удвічі

Голова Ради НБУ Богдан Данилишин: «Обсяг наданих банками за минулий тиждень кредитів в рамках Державної програми „Доступні кредити 5-7-9%” збільшився майже удвічі
8166 ПЕРЕГЛЯДІВ

Особистий експертний Прес-дайджест Голови Ради НБУ Богдана Данилишина щодо ситуації в економіці та на фінансових ринках

Економічна ситуація

Відновлення негативної динаміки промислового виробництва свідчить про крихкість тенденцій до відновлення економічної активності в Україні. За даними Держстату промислове виробництво у січні 2021 року (до попереднього місяця у сезонно скоригованому вимірі) скоротилося на 3,3%, у річному вимірі (з урахуванням ефекту календарних днів) - на 2,7%. З урахуванням падіння промислового випуску у 2020 році на 4,5% та навіть незважаючи на сприятливу кон’юнктуру світових товарних ринків (ціни на сталь та залізну руду за рік зросли на 6-10%) тенденція до скорочення індустріального виробництва триває вже другий рік поспіль. У розрізі промислових груп найглибшого падіння у січні зазнало виробництво інвестиційних товарів (-5,8% сез/скориг за місяць) та товарів проміжного споживання (-4,4% сез/скориг за місяць).

Зниження виробництва за широкою лінійкою промислових товарів є свідченням системної слабкості внутрішнього попиту на продукцію промисловості та песимістичних настроїв учасників ринку, про що свідчать опитування, проведені як Держстатом, так і Національним банком (у лютому очікування підприємств перебували нижче рівноважного рівня 12 місяць поспіль). Як результат – стрімке падіння капітальних інвестицій – на 38,2% у 2020 році. Розгортання ситуації з COVID та карантинних обмежень безпосередньо впливало на динаміку капітальних інвестицій: найглибше падіння – у галузях, постраждалих від COVID – авіації, наземному транспорті, сферах розваг та гостинності (від 50% до 75%), натомість збільшення капітальних інвестицій спостерігалося лише у сферах телекомунікацій (на 2,7%) та поштової та кур’єрської діяльності (понад як у 7 разів).

Падіння інвестицій в основний капітал у промисловості становило за рік 46,4% та мало тенденцію до погіршення упродовж року (зниження у IV кварталі 2020 року становило 52,6% до відповідного кварталу минулого року, у тому числі у металургії – “-”55%, у машинобудуванні – “-”59,6%). Характерно, що за джерелами фінансування капітальних інвестицій знизилася частка як власних коштів підприємств, які традиційно є головним джерелом їх фінансування (з 68,1% у 2019 р. до 66,5% у 2020 р.) так і банківських позик (з 7% до 6,7%). Натомість суттєво зросла частка коштів державного та місцевих бюджетів (з 5,0% до 8,7% та з 9,6% до 10,4% відповідно), що є результатом впровадження реформи децентралізації, яка розширила фінансові можливості місцевих органів державної влади, та реалізації загальнодержавних інфраструктурних проектів («Велике будівництво»).

На мою думку, застосування державою фіскальних стимулів, які можуть бути підтримані монетарним інструментарієм центрального банку, є важливим чинником підтримки внутрішнього попиту та покращення ділових очікувань суб’єктів господарювання, що є необхідним для відновлення потенціалу довгострокового економічного зростання України.

Бюджетна сфера

Виконання Державного бюджету за доходами за даними Держказначейства у лютому становило 102% від планового обсягу (за січень-лютий 2021 року виконання доходної частини Державного бюджету становило 104,2% від плану або 116,9% до відповідного періоду минулого року). Основний внесок у перевищення планових показників за доходами здійснили податкові органи (103,2% плану або +1,2 млрд. гривень у січні, 106,9% плану або +4,6 млрд. гривень у січні-лютому).

Фінансування державного бюджету за рахунок запозичень на внутрішньому ринку у лютому було здійснено у сумі 25,7 млрд. гривень, 371,2 млн. доларів США та 70,5 млн. євро. Зокрема, вперше з лютого 2020 року були розміщені 6-річні гривневі ОВДП на суму 964 млн. гривень за ставкою 12,5%. Середньозважена доходність гривневих запозичень у лютому становила 11,52%, що на 23 б. п. вище, порівняно із січнем, та на 173 б. п. вище порівняно із лютим 2020 року. Найбільшими покупцями державних облігацій упродовж останнього місяця виступали нерезиденти, які збільшили власний портфель ОВДП на суму 6,5 млрд. гривень (близько 233 млн. доларів США), і наразі з часткою 10% виступають третьою за обсягом вкладень в ОВДП групою інвесторів (після банків та Національного банку із частками 51,4% та 31,5% відповідно).

Водночас, обсяг державних запозичень за січень-лютий 2021 року становив лише 68,6% від запланованого на цей період, що стримуючим чином впливало на видатки за загальним фондом Державного бюджету, які були здійснені в обсязі 90,7% від розпису звітного періоду, та обумовило менший від планового дефіцит Державного бюджету (план – 49,3 млрд. гривень, факт – 28,3 млрд. гривень).

Характерно, що згідно зі Звітом Міністерства фінансів про виконання Державного бюджету України за 2020 рік, фактичний дефіцит Державного бюджету за минулий рік також становив лише 72,2% від планового (план - 298,4 млрд гривень, факт - 217,1 млрд гривень), що з урахуванням перевиконання плану доходів на 5,3% (план – 1022,1 млрд гривень, факт - 1076 млрд гривень) визначало недоотримання економікою коштів через невиконання запланованих витрат, у тому числі через ускладнення із залученням фінансування на внутрішньому ринку за прийнятною вартістю.

Державний та гарантований державою борг станом на 31.01.2021 становив 2,6 трлн. гривень або 90,7 млрд. доларів США, що відповідає рівню близько 62,7% від ВВП та є суттєво нижчим від аналогічних боргових метрик інших країн, що розвиваються, та мають порівнянний кредитний рейтинг (напр. Гана, Єгипет, Туніс). Примітно, що збільшення державного боргу до ВВП у 2020 році відбулося значною мірою за рахунок девальвації курсу гривні (після її надмірного укріплення у 2019 році). Це свідчить про ризики акумулювання значного боргу в іноземній валюті, частка якого на сьогодні становить 64% або майже 2/3 від загального обсягу державного та гарантованого державою боргу України. Посилення тиску на обмінний курс гривні під дією ринкових чинників може збільшити витрати Уряду на обслуговування державного боргу, тим самим знеструмивши потік бюджетних коштів в економіку, та погіршити оцінку кредитоспроможності України як позичальника на зовнішніх ринках, яка минулого тижня була підтверджена рейтинговим агентством Fitch на рівні В зі стабільним прогнозом.

На мій погляд, це підкреслює важливість поглиблення внутрішнього ринку державних запозичень в національній валюті згідно із рекомендаціями, які неодноразово надавалися Радою Національного банку Правлінню та Кабінету Міністрів України. Розвиток внутрішнього ринку державних запозичень має на меті посилення стійкості державних фінансів, які є складовою фінансової стабільності в державі – однієї з визначених Законом ключових цілей Національного банку.

Валютний ринок

Сальдо поточного рахунку платіжного балансу України у січні було зведено із профіцитом 797 млн. доларів США, що на 424 млн. доларів США менше, ніж у січні 2020 року. Позитивний баланс торгівлі послугами (+490 млн. доларів США) дозволив компенсувати від'ємний баланс торгівлі товарами (-230 млн. доларів США), а стійкі надходження від оплати праці (+832 млн. доларів США) переважили чисті виплати доходів від інвестицій на користь нерезидентів (-564 млн. доларів США).

Сальдо надходжень прямих іноземних інвестицій в Україну становило у січні 146 млн. доларів США (головним чином, за рахунок реінвестування доходів прямим іноземним інвестором, тоді як кредити від прямого інвестора – навпаки – скоротились за місяць на 59 млн. доларів США). Залучення коштів Урядом через державні боргові цінні папери (+359 млн. доларів США) обумовило загальне позитивне сальдо надходжень портфельних інвестицій (230 млн. доларів США), незважаючи на відплив коштів через погашення боргових цінних паперів банками (-199 млн. доларів США). Водночас за іншими категоріями інвестицій відбувається відплив капіталу з країни – як через збільшення обсягів коштів банків, розміщених за кордоном (+227 млн. доларів США), та збільшення купівлі іноземної валюти (+349 млн. доларів США), так і через скорочення кредитування української економіки з боку нерезидентів (головним чином, через скорочення обсягів торговельних кредитів).

Обсяг міжнародних резервів Національного банку на 1 березня 2021 року становив 28,6 млрд. доларів США, що учетверо перевищує плановий обсяг платежів Уряду та Національного банку за зовнішньою заборгованістю перед нерезидентами у 2021 році (7,2 млрд. доларів США), у тому числі на користь МВФ – 1,6 млрд. доларів США.

На міжбанківському ринку обмінний курс гривні упродовж минулого тижня перебував у боковому тренді, не перевищуючи 28 гривень за 1 долар США. Незначне переважання попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків над її пропозицією (в середньому за день на 8 млн. доларів США) було сформоване головним чином на форвардному сегменті ринку. Натомість збільшився продаж іноземної валюти фізичними особами на готівковому ринку, що дозволило банкам збільшити викуп валюти в позицію.

Таким чином, стійкість фундаментальних тенденцій та достатність резервів Національного банку продовжують підтримувати стабільність обмінного курсу гривні в рамках режиму плаваючого курсоутворення у відповідності до Основних засад грошово-кредитної політики на 2021 рік.

Фінансовий сектор

Ліквідність банківської системи залишається високою. Обсяг коштів на коррахунках банків зріс до 60,5 млрд. гривень за рахунок скорочення вкладень банків у депозитні сертифікати НБУ (залишок на 01.03.21 – 133,1 млрд. гривень). Збільшення залишку коштів на рахунку Уряду (до 30,0 млрд. гривень) наприкінці місяця в контексті впливу на ліквідність банків було частково компенсоване скороченням готівки в обігу. Вартість грошей на міжбанківському ринку залишається близькою до нижньої межі операційних ставок овернайт НБУ (5%). Обсяг коштів, наданих банкам на строк 84 дні шляхом проведення Національним банком кількісного тендеру з рефінансування, упродовж минулого тижня становив 406 млн. гривень (задоволено заявки 4 банків).

На черговому аукціоні своп процентної ставки Національним банком було задоволено 5 заявок банків на суму 470 млн. гривень строком на 4 роки (всього було отримано 8 заявок на суму 648 млн. гривень). Середньозважена процентна ставка за такими операціями становила 7,75%, що є найвищим її значенням з часу запровадження інструменту та свідчить про готовність банків пропонувати вищу ставку через очікування щодо її подальшого підвищення.

Обсяг працюючих кредитів банків у січні зріс на 0,8% або 5,1 млрд. гривень головним чином за рахунок збільшення міжбанківських кредитів в іноземній валюті. При цьому, залишок працюючих корпоративних банків скоротився за місяць на 1,4 млрд. гривень з огляду на те, що зростання таких кредитів в національній валюті (на 3,3 млрд. гривень) було недостатнім для компенсації їх скорочення в іноземній валюті (на 4,7 млрд. гривень в еквіваленті).

Частка непрацюючих кредитів банків у січні не змінилася та залишається на рівні 41% (в гривневому вимірі – зросла на 3,1 млрд. гривень, у тому числі за позиками в національній валюті – на 1,2 млрд. гривень). За період з початку 2020 року найшвидшими темпами скорочували проблемну заборгованість державні банки (крім Приватбанку) – на 5,6 в. п. до 43,7% та іноземні банки – на 4,6 в. п. до 28,0%. Банки з приватним українським капіталом характеризуються найнижчою часткою визнаних проблемних кредитів (14,5%).

Обсяг наданих банками за минулий тиждень кредитів в рамках Державної програми „Доступні кредити 5-7-9%” збільшився майже удвічі – до 1,8 млрд. гривень, збільшивши загальний обсяг кредитування за програмою до 22,6 млрд. гривень. Як і раніше, домінуючу роль у реалізації програми відіграють державні банки, які видали також найбільший обсяг кредитів на інвестиційні цілі та у рамках антикризової підтримки постраждалих галузей.

Разом з тим, попри позитивні результати реалізації державних програм підтримки кредитування, слід враховувати їх залежність від бюджетного фінансування, а отже, надавати перевагу системним рішенням з монетарної політики для підвищення доступності кредитних коштів для населення і бізнесу.

Голова Ради НБУ Богдан Михайлович Данилишин

Теги: Голова Ради НБУ,Богдан Михайлович Данилишин,Економічна ситуація,ВВП ,Валютний ринок,Данилишин НБУ,Економіка,фінансовий ринок ,Богдан Данилишин,Данилишин,Богдан Данилишин Википедия, Богдан Михайлович Данилишин,Голова Ради НБУ Данилишин Богдан Михайлович, Голова Ради НБУ Богдан Данилишин ,Богдан Данилишин рада НБУ,Рада НБУ,Нацбанк,Нацбанк Украины,Украина,Україна,Нацбанк України, Національний банк України,Національний банк,Национальный банк,Национальный банк Украины,НБУ,Экономика,ОВДП,Голова Ради Національного банку України Богдан Михайлович Данилишин,Держстат,США,Європа,ОВДП ,Голова Ради НБУ Богдан Данилишин,Голова Ради НБУ ,Богдан Динилишин Википедия,Динилишин,Банки України, Данилишин Богдан Михайлович, Богдан Данилишин,економіка України, академік НАН України Богдан Данилишин ,МВФ,ДАНИЛИШИН,Печерський районний суд міста Києва,Дмитро Сологуб,Сологуб,Банки,Політика ,One Voice Policy ,Гонтарева,Рожкова,Рожкова Катерина,фінанси,ВВП України ,ВВП,Девальвація гривні ,бізнес,економіка України ,мікрокредити,кредити, курс валют ,валюта ,депозити,Голова ради НБУ Богдан Данилишин ,НБУ , Верховна Рада,Державний бюджет України,Богдан Данилишин НБУ,.Нацбанк ,ліквідність,бюджет,LCR, Міністерство фінансів,Міністерство фінансів України,COVID-19,АТ "ОЩАДБАНК",Ощадбанк,Голова Ради НБУ,Академік НАН України Богдан Данилишин,Академік НАН України Данилишин, Державний бюджет України,Міністерство фінансів,МВФ , Нацбанк
Мої відео